рити
РИ́ТИ, ри́ю, ри́єш, недок.
1. що. Розкопувати, розривати, розпушувати що-небудь рихле, сипке.
Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (М. Коцюбинський);
Сенько припав до землі з залізним копачем і став рити землю (І. Франко);
* Образно. Бігучі річечки спускалися з гір, рили талий сніг, розтоплювали (Панас Мирний);
Долом шуміло, наче бурчак у повінь котив по річці каміння і рив береги (М. Коцюбинський).
2. що. Вибираючи, викидаючи землю, робити, копати заглиблення, яму і т. ін.
Мені не потрібне оце озеро, і я вирішив перенести його в парк .. Зараз риємо канал (Ю. Смолич);
Вечори в роті, якщо вона не йшла рити траншеї або тягати шпали для перекрить, проходили в довгих задушевних розмовах (О. Гончар);
Мурашки риють дуже глибокі – на 50 і більше метрів (аж до рівня ґрунтових вод) – ходи до комор в які зносять зібране ними насіння (із журн.);
* Образно. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла (Т. Шевченко).
3. що. Викопувати, видобувати що-небудь із землі.
– А паню видно по носі, що рилась в горосі, – відказав Антосьо і показав їй на ніс, що як навмисне був чимось замазаний, і додав, – рила моркву з петрушкою і вдавилась галушкою (А. Свидницький);
Ззаду його товкла піхотинська лопатка, але він забув про неї і рив [пісок] руками, обкидав мокру спину піском, що тріщав на зубах, роз'їдав очі (Григорій Тютюнник).
4. що, розм. Перебирати, перекладати, ворушити що-небудь, шукаючи щось.
5. на кого, проти кого, рідко під ким, перен. Підступно, таємно діяти на шкоду кому-небудь.
А як він, образившись, почне рити на неї?.. Де вона дінеться проти зими? (Панас Мирний);
[Цимбальський (таємничо):] Підозріваю, що він підкуплений англічанином [англійцем] і буде в своїй газеті рити проти нас (І. Франко).
6. рідко. Те саме, що ри́тися 2.
Чорні, покривлені, мозолисті пальці рили в волоссі, і від часу до часу чувся стукіт .. голови об стіну (О. Кобилянська).
◇ Ні ву́ха ні ри́ла <�Ні ри́ла, ні ву́ха> див. ву́хо;
(1) Ні ри́ла ні ву́ха (д) див. ву́хо;
(2) Очи́ма зе́млю ри́ти – дивитися вниз, під ноги.
А ідеш мимо і дивишся в землю – знов кричать: – Ей! . Що очима землю риєш? Мабуть, сумлінє [сумління] нечисте носиш? (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)