ритмізований

РИТМІЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ритмізува́ти.

Поряд з яскравим народним гумором звучить [у п'єсі Корнійчука] на повний голос урочиста, майже музично ритмізована, близька до народних дум і історичних пісень мова Хмельницького (з навч. літ.);

Речитатив супроводять здебільшого довгі або короткі акорди, а часом і виразні, відповідно ритмізовані фрази та мотиви в оркестрі (з навч. літ.);

// у знач. прикм.

Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді – все це так полюбляв літній ритор (Іван Ле);

“Поемі про петлю” автор [О. Гаврилюк] надав форми ритмізованої прози, не розбиваючи її на віршовані рядки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ритмізований — ритмізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ритмізований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до ритмізувати. || ритмізовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ритмізований — РИТМІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ритмізува́ти. Поряд з яскравим народним гумором звучить [у п’єсі Корнійчука] на повний голос урочиста, майже музично ритмізована, близька до народних дум і історичних пісень мова Хмельницького (Іст. укр.  Словник української мови в 11 томах