риторичність
РИТОРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. ритори́чний.
Друга дія нового варіанта “Дворянских выборов” [Квітки-Основ'яненка] вийшла громіздкою, несценічною, переобтяженою нудними монологами, написаними довгими й важкими періодами, позбавленими живої, індивідуалізованої мови. Статичність, риторичність цієї дії призвела до порушення драматургічних законів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)