риторичність
РИТОРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. ритори́чний.
Друга дія нового варіанту «Дворянских выборов» [Квітки-Основ’яненка] вийшла громіздкою, несценічною, переобтяженою нудними монологами, написаними довгими і важкими періодами, позбавленими живої, індивідуалізованої мови. Статичність, риторичність цієї дії призвела до порушення драматургічних законів (Вітч., 4, 1964, 174).
Словник української мови (СУМ-11)