риторський

РИ́ТОРСЬКИЙ, а, е, заст.

Стос. до риторства й ритора.

Один з політичних діячів Боспору Сопей у IV ст. до н. е. послав до Афін свого сина, який вчився в риторській школі Ісократа, куди, за словами цього самого ритора, з'їжджалися юнаки з Сицилії й Понту (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. риторський — ри́торський прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. риторський — -а, -е, заст. Стос. до риторства і ритора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. риторський — РИ́ТОРСЬКИЙ, а, е, заст. Стос. до риторства і ритора.  Словник української мови в 11 томах