Словник української мови у 20 томах

рифовий

РИ́ФОВИЙ¹, а, е.

Стос. до рифу (див. риф¹).

Сама вершина Ай-Петрі складена з масивних рифових вапняків (з наук. літ.);

Наявність фтору в мінеральних водах вуглекислих джерел пояснюється концентрацією його в морських відкладах, особливо в рифових утвореннях (з наук. літ.).

РИ́ФОВИЙ², а, е, мор.

Стос. до рифа (див. риф²).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рифовий — ри́фовий 1 прикметник від: риф — пасмо скель ри́фовий 2 прикметник від: риф — на вітрилі  Орфографічний словник української мови
  2. рифовий — I -а, -е, геол. Стос. до рифу (див. риф I). II -а, -е, мор. Стос. до рифа (див. риф II). Рифовий вузол — особливий вид вузла, якого можна зав'язати легко і швидко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рифовий — РИ́ФОВИЙ¹, а, е, геол. Стос. до рифу ( див. риф¹) Сама вершина Ай-Петрі складена з масивних рифових вапняків (Геол. Укр., 1959, 605); Наявність фтору в мінеральних водах вуглекислих джерел пояснюється концентрацією його в морських відкладах...  Словник української мови в 11 томах