рифовий
РИ́ФОВИЙ¹, а, е, геол. Стос. до рифу ( див. риф¹)
Сама вершина Ай-Петрі складена з масивних рифових вапняків (Геол. Укр., 1959, 605);
Наявність фтору в мінеральних водах вуглекислих джерел пояснюється концентрацією його в морських відкладах, особливо в рифових утвореннях (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 26).
РИ́ФОВИЙ², а, е, мор. Стос. до рифа ( див. риф²).
Ри́фовий ву́зол — особливий вид вузла, який легко і швидко можна зав’язати.
Рифовий вузол. Вживається для зв’язування вірьовок лише однакового діаметра, тому що тонка вірьовка, зв’язана з товстою, легко витягається з вузла (В дорогу, 1953, 111).
Словник української мови (СУМ-11)