Словник української мови в 11 томах

рифовий

РИ́ФОВИЙ¹, а, е, геол. Стос. до рифу ( див. риф¹)

Сама вершина Ай-Петрі складена з масивних рифових вапняків (Геол. Укр., 1959, 605);

Наявність фтору в мінеральних водах вуглекислих джерел пояснюється концентрацією його в морських відкладах, особливо в рифових утвореннях (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 26).

РИ́ФОВИЙ², а, е, мор. Стос. до рифа ( див. риф²).

Ри́фовий ву́зол — особливий вид вузла, який легко і швидко можна зав’язати.

Рифовий вузол. Вживається для зв’язування вірьовок лише однакового діаметра, тому що тонка вірьовка, зв’язана з товстою, легко витягається з вузла (В дорогу, 1953, 111).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рифовий — ри́фовий 1 прикметник від: риф — пасмо скель ри́фовий 2 прикметник від: риф — на вітрилі  Орфографічний словник української мови
  2. рифовий — I -а, -е, геол. Стос. до рифу (див. риф I). II -а, -е, мор. Стос. до рифа (див. риф II). Рифовий вузол — особливий вид вузла, якого можна зав'язати легко і швидко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рифовий — РИ́ФОВИЙ¹, а, е. Стос. до рифу (див. риф¹). Сама вершина Ай-Петрі складена з масивних рифових вапняків (з наук. літ.); Наявність фтору в мінеральних водах вуглекислих джерел пояснюється концентрацією його в морських відкладах...  Словник української мови у 20 томах