рихтувальник РИХТУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто рихтує (у 2 знач.) що-небудь. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках рихтувальник — рихтува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови рихтувальник — -а, ч. Той, хто займається рихтуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови