рихтувальник
РИХТУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец.
Той, хто рихтує (у 2 знач.) що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рихтувальник — рихтува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рихтувальник — -а, ч. Той, хто займається рихтуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови