рихтувальник

рихтува́льник

-а, ч.

Той, хто займається рихтуванням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рихтувальник — рихтува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рихтувальник — РИХТУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто рихтує (у 2 знач.) що-небудь. Словник української мови у 20 томах