рихтувальник

рихтува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рихтувальник — -а, ч. Той, хто займається рихтуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рихтувальник — РИХТУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто рихтує (у 2 знач.) що-небудь. Словник української мови у 20 томах