Словник української мови у 20 томах

риґувати

РИҐУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко.

Погано писати.

[Храпко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька – ще гірше від мене риґує – дряпа, як курка лапою (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. риґувати — Риґувати, -ґую, -єш гл. Дурно писать. Ото риґує, — такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.  Словник української мови Грінченка