робота
РОБО́ТА, и, ж.
1. Дія за знач. роби́ти 1–3, 7, 8.
Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т. Шевченко);
В саду кипіла робота – чистили алеї, пушили грядки (Олесь Досвітній);
Зараз я монтую цей документальний фільм, після чого почну роботу над сценарієм за повістю Гоголя “Тарас Бульба” (О. Довженко);
Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис);
Рустем хоч молодший, мав вплив на свого товариша, той його слухав та мало-помалу втягався у роботу гуртка (М. Коцюбинський);
Напружена робота серця заповнила собою всю істоту болем (В. Еллан-Блакитний);
Робота ріки ніколи не припиняється. Заглиблюється і розширюється її долина (з навч. літ.).
2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд.
В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (Панас Мирний);
– Від Крикливої балки і до Вишневого – все його скибки [від кавуна] валяються. – А звідки ти знаєш, що то його, а не чиїсь інші? – У нього зуби рідкі, як на пилці, – прооре ними, відразу видно, чия робота (Григорій Тютюнник).
3. тільки мн., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, оброблення чого-небудь.
Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (П. Панч);
У нашій країні за допомогою вибухових робіт прискорюється спорудження гідростанцій, прокладання судноплавних і зрошувальних каналів, тунелів на трасах нових залізниць тощо (з наук.-попул. літ.);
// Місце, де відбувається така діяльність.
– Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Григорій Тютюнник);
// Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених.
– Але ж власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це знаєте що? – Ні, не знаємо. – Каторжні роботи (М. Стельмах).
4. Коло занять, обов'язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло.
Я не бачу користі з того, якби Вас навіть вибрали у Бродах, – що з того? Хіба Ваша робота там? (Леся Українка);
– Те, що ви солдата жалієте, це добре. Командир – батько своїм бійцям і мусить їх жаліти. Але те, що їхню роботу ви хочете перевалити на свої плечі, – це вже погано (О. Гончар);
Наукова робота вимагає від людини, всіх її думок і почуттів (Ю. Шовкопляс).
5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку.
Взяв я в хазяїна .. шістдесят карбованців і подався... не додому, а в Миколаїв, де, як раяли люди, можна знайти роботу на осінь і на зиму (М. Коцюбинський);
Заради нього кинула [Фросина] роботу в економії, щоб не залицялось Чорне Сало (М. Стельмах);
Вишнівчани працювали нехотя, по неділях і по релігійних святах на роботу не виходили (Григорій Тютюнник).
6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню.
Панської роботи не переробиш (прислів'я);
– Так у мене ж нема зараз підходящої роботи, – крутить в руках якогось папірця Шкаварлига. – Клепку ми зараз не тешемо, ліс не чистимо, стоси не складаємо (М. Стельмах);
– В район мене викликають, – гасячи посмішку, відповів Дорош. – Чого це їм припекло? Зараз роботи по горло (Григорій Тютюнник);
// Заходи для виконання, здійснення чого-небудь.
Люди не хотіли одрізнятися од інших своїх сусідів, і багато треба було роботи, щоб спинить рух (М. Коцюбинський);
// Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці.
Як горох, посипалися вони [сльози] в неї з очей та так і впали на роботу у п'яльцях (Панас Мирний);
В бункері він одразу побачив Ференца. Художник працював, сидячи в самій сорочці .. – На оклик лейтенанта Ференц відклав роботу і шанобливо встав, вітаючись (О. Гончар).
7. з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь.
На покутті стояли образи в срібних шатах .. У тому ж таки кутку стіл столярної роботи (Панас Мирний);
От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п'ять поколінь і ще п'ятнадцять висидить (Г. Хоткевич);
Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи (М. Стельмах).
8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір.
Хазяїн поніс роботу пошиту, хазяйка пішла до сусіди посидіти, попоговорити (Марко Вовчок);
Розплющив очі заспані – над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, – Лізина робота (А. Головко);
За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко);
“Звенигора” в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом – за сто днів (О. Довженко).
9. фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші її види.
Механічна робота виконується тоді, коли на тіло діє сила й воно рухається (з навч. літ.);
Одиницю роботи називають джоулем (з навч. літ.).
Викона́вець робі́т див. викона́вець;
Вхо́дити / ввійти́ в робо́ту див. вхо́дити;
Задава́ти / зада́ти робо́ти див. задава́ти;
Звільня́ти / звільни́ти з робо́ти див. звільня́ти¹;
(1) Ка́торжні робо́ти – тяжка примусова праця в місці заслання; каторга.
– Кому вона здалася оця муштра?.. для чого?.. – думали вони, вертаючись з учення. Здавалася вона їм гірше каторжної роботи (Панас Мирний);
Взяли [Хому], закували й укинули до в'язниці. Присудили до Сибіру в каторжні роботи (В. Винниченко);
(2) Організаці́йна робо́та – діяльність, спрямована на організацію чого-небудь;
(3) Па́нська робо́та – робота на панів.
“Будь покірна, – наказують, – та до роботи панської щира!” І чудно, і сумно було Олесі таке слухати! (Марко Вовчок);
Мартошині коноплі марнувались нетіпані через панську роботу (Леся Українка);
Паралізува́ти робо́ту (дія́льність, ді́ї) див. паралізо́вувати;
(4) Понаднормо́ва робо́та (пра́ця) – робота, зроблена понад норму.
Перший, хто офіційно одержав гроші за понаднормову працю, був Мікельанджело (з наук.-попул. літ.);
Постава́ти на робо́ту (слу́жбу) див. постава́ти²;
Посува́ти / посу́нути спра́ву (робо́ту, пра́цю і т. ін.) [впере́д] див. посува́ти;
Примусо́ва пра́ця (робо́та) див. пра́ця;
(5) Примусо́ві робо́ти – те саме, що Примусо́ва пра́ця (робо́та) (див. пра́ця).
Досі Різаний ніколи не працював у таборі. Як і кожний блатар, він вважав за нижче від своєї гідності ішачити на примусовій роботі (Б. Антоненко-Давидович);
Вихід за межі таборів був практично неможливий, а осіб, які намагалися це зробити, суворо карали або відправляли на різні терміни ув'язнення в табори примусових робіт – своєрідні міні-концтабори (з газ.);
(6) Робо́та не до та́лії; Роздава́ти / розда́ти робо́ту див. роздава́ти¹;
Розподіля́ти / розподіли́ти робо́ту (обо́в'язки, ро́лі і т. ін.) див. розподіля́ти;
Розпочина́ти / розпоча́ти робо́ту див. розпочина́ти;
(7) Слюса́рні робо́ти – роботи з обробки металів у холодному стані слюсарними інструментами; Спра́ва (робо́та, пра́ця і т. ін.) посува́ється (посу́нулася) [впере́д] див. спра́ва¹;
Става́ти / ста́ти до робо́ти (пра́ці) див. става́ти;
Става́ти / ста́ти на робо́ту див. става́ти;
(8) Чиє́ї робо́ти що – хтось виготував що-небудь.
– Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (О. Довженко);
Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску роботи корабельного тесляра (З. Тулуб).
△ (9) Газонебезпе́чні робо́ти – роботи, які виконують в загазованому середовищі або під час яких можливий вихід газу.
Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах повинні відповідати правилам безпеки (з наук. літ.);
(10) Камера́льні робо́ти – комплекс робіт, що полягає в обробленні й оцінюванні точності польових вимірювань та складанні графічної документації.
При геологічному зніманні камеральні роботи містять палеонтологічні, геохронологічні, геофізичні та інші дослідження зразків і проб гірських порід для встановлення їх складу, будови та вікових взаємовідношень (з наук. літ.);
Камеральними роботами є перевірка польових документів, обчислення координат, поповнення креслень гірничої графічної документації (з навч. літ.);
(11) Лови́льні робо́ти – ліквідація аварій і вилучення зі свердловини металевих предметів, звільнення засипаних піском труб тощо.
Так були виконані й ловильні роботи – підняття з вибою долота та однієї свічки обважнених бурильних труб (з газ.);
(12) Робо́та ви́ходу, фіз. – найменша енергія, витрачена для видалення електрона з твердого тіла або рідини у вакуум.
Для видалення електрона з металу треба виконати деяку роботу щодо подолання сил, які втягують електрон у метал. Величина цієї роботи має назву роботи виходу (з навч. літ.).
◇ Бра́ти / взя́ти в робо́ту див. бра́ти;
(13) Єги́петська робо́та – тяжка, виснажлива праця.
Хто живим зостався з того люду, той гине на єгипетській роботі (Леся Українка);
Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (О. Гончар);
(14) Лежа́ча робо́та – робота, яка не потребує зусиль, напруження сил.
– О, чули? Вже дорвався ковалів син до лежачої роботи!.. (І. Волошин);
Ма́ти робо́ту див. ма́ти²;
(15) Робо́та лежи́ть – не здійснюється, не виконується те, що потрібно комусь зробити.
Робота лежить, а дівчата своє справляють... Реготи, співи (Панас Мирний);
Робота лежить, а я мучуся бездіяльністю і проклинаю життя (М. Коцюбинський);
(16) Робо́та рук не йме́ться – не працюється, не хочеться працювати комусь.
Шукає-питає [Павло] якого діла, – робота рук не йметься (Марко Вовчок);
Сізі́фова пра́ця (робо́та) див. пра́ця;
Уганя́ти ко́ло робо́ти див. уганя́ти²;
Узя́ти в робо́ту див. узя́ти;
(17) Чи́ста робо́та:
а) робота, виконана з великим хистом, умінням.
Робота була така гарна, така чиста, колесо було так штучно зроблене, наче його зробив справжній майстер (І. Нечуй-Левицький);
Генерал бере чийсь автомат на руку і йде мимо вікон, вдаючи ворожого вартового .. Хома і Багіров, вибравши момент, накидаються, хапають його в залізні обійми .. Проте генерал був щиро задоволений. –.. Чиста робота! (О. Гончар);
б) про яку-небудь негарну справу, зроблену акуратно, без будь-яких слідів.
Словник української мови (СУМ-20)