Словник української мови у 20 томах

ровта

РО́ВТА, и, ж., діал.

Загін війська.

Тоді товариство розділилося. Одну ровту провадив Тугар Вовк, а другу Максим (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ровта — Ро́вта: — військовий загін [42] — загін [6;46-2] — загін гірських стрільців для боротьби з опришківським рухом (в першій половині XIX ст.  Словник з творів Івана Франка
  2. ровта — -и, ж., зах. Військовий загін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ровта — РО́ВТА, и, ж., діал. Загін війська. Тоді товариство розділилося. Одну ровту провадив Тугар Вовк, а другу Максим (Фр., VI, 1951, 17).  Словник української мови в 11 томах
  4. ровта — Ро́вта, -ти ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.  Словник української мови Грінченка