рогалик
РОГА́ЛИК, а, ч.
Невелика булочка, що має форму рога.
З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, папушники, пухкеники, плетеники, мандрики, рогалики (з наук.-попул. літ.);
Колосків назбирає [Даринка].., повимолочує праником, помиє зерно, просушить на сонці, змеле двома камінцями борошна, напече млинців, рогаликів – і все йому, все братикові (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)