рогалик

РОГА́ЛИК, а, ч. Невелика булочка, що має форму рога.

З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, папушники, пухкеники, плетеники, мандрики, рогалики (Укр. страви, 1957, 300);

Колосків назбирає [Даринка].., повимолочує праником, помиє зерно, просушить на сонці, змеле двома камінцями борошна, напече млинців, рогаликів — і все йому, все братикові (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).

Значення в інших словниках

1. рогалик — рога́лик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рогалик — -а, ч. Невелика булочка, що має форму рога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рогалик — РОГА́ЛИК, а, ч. Невелика булочка, що має форму рога. З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, папушники, пухкеники, плетеники, мандрики, рогалики (з наук.-попул. літ.); Колосків назбирає [Даринка]..  Словник української мови у 20 томах