рогожка
РОГО́ЖКА, и, ж.
1. Зменш. до рого́жа 1.
На постелі з різнобарвних аркушів афішного паперу, добре пом'ятих, накритий рогожкою з лика, в якій прийшла з фабрики якась машина, спав сторож друкарні (І. Франко).
2. Те саме, що рого́жа 2.
Різноманітні рогожки, діагоналі, твіди, пухкий драп, габардин, тканини, що імітують трикотаж, – ось з чого добре пошити весняну обнову (з газ.).
(1) У рого́жку – з шаховим переплетенням ниток, як у рогожі (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-20)