рогожка

РОГО́ЖКА, и, ж.

1. Зменш. до рого́жа 1.

На постелі з різнобарвних аркушів афішного паперу, добре пом’ятих, накритий рогожкою з лика, в якій прийшла з фабрики якась машина, спав сторож друкарні (Фр., VI, 1951, 251).

2. Те саме, що рого́жа 2.

Різноманітні рогожки, діагоналі, твіди, пухкий драп, габардин, тканини, що імітують трикотаж, — ось з чого добре пошити весняну обнову (Веч. Київ, 9.III 1967, 4).

В рого́жку — з шаховим переплетенням ниток, як у рогожі (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. рогожка — рого́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рогожка — -и, ж. 1》 Зменш. до рогожа 1). 2》 Те саме, що рогожа 2). В рогожку — з шаховим переплетенням ниток, як у рогожі (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рогожка — РОГО́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до рого́жа 1. На постелі з різнобарвних аркушів афішного паперу, добре пом'ятих, накритий рогожкою з лика, в якій прийшла з фабрики якась машина, спав сторож друкарні (І. Франко). 2. Те саме, що рого́жа...  Словник української мови у 20 томах
4. рогожка — Рогожка, -ки ж. ум. отъ рогожа.  Словник української мови Грінченка