рогоза

РОГОЗА́, и́, ж.

Те саме, що рогі́з.

Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (І. Нечуй-Левицький);

Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. рогоза — рогоза́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рогоза — [рогоза] -зи, д. і м. -гоуз'і  Орфоепічний словник української мови
3. рогоза — -и, ж. Те саме, що рогіз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рогоза — РОГІ́З бот., РОГОЗА́, ЧАКА́Н. Осока та рогіз за ніч помітно підтяглися вгору (Ю. Збанацький); Дмитро Іванович вийняв з-під соломи обплетений рогозою жбан (О. Сизоненко); З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (О. Досвітній).  Словник синонімів української мови
5. рогоза — Рогі́з, -гозу́ (ч. р.) і рогоза́, -зи́ (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рогоза — РОГОЗА́, и́, ж. Те саме, що рогі́з. Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (Н.-Лев., V, 1966, 172); Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (Донч., І, 1956, 50).  Словник української мови в 11 томах
7. рогоза — Рогоза, -зи ж. = рогіз. Хиба росте папирус уз болото, і рогоза живе в безбідній суші? К. Іов. 18.  Словник української мови Грінченка