рогоза
РОГОЗА́, и́, ж. Те саме, що рогі́з.
Свіжість потягла з лиману. Запахло берегом, вогкістю, запахло мокрою рогозою, мокрим очеретом, лозами, водяним баговинням (Н.-Лев., V, 1966, 172);
Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. Хіба можна пропустити такий випадок? (Донч., І, 1956, 50).
Словник української мови (СУМ-11)