рогозина
РОГОЗИ́НА, и, ж.
1. Те саме, що рогожи́на.
[1-а жінка:] Справжній Личаковський. Дивіться, які у його личаки. По рогозині пов’язав біля ніг — та й узувся! (Мирний, V, 1955, 76).
2. Одяг з грубої матерії.
Поруч із ними їхав охляп хтось одягнений у рогозину, а під рогозиною ні сорочки, ні штанів чортма, та й ноги босі (Морд., І, 1958, 136).
Словник української мови (СУМ-11)