рогоносець
РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., розм.
Чоловік, якого зраджує жінка.
Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців – сказав, що йде.., а сам заховався (Г. Хоткевич);
– Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв'яжеш язика, – все залишиться шито-крито... А Гернові теж не так уже приємно буде уславитися як рогоносець (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)