Словник української мови у 20 томах

рогоносець

РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., розм.

Чоловік, якого зраджує жінка.

Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців – сказав, що йде.., а сам заховався (Г. Хоткевич);

– Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв'яжеш язика, – все залишиться шито-крито... А Гернові теж не так уже приємно буде уславитися як рогоносець (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рогоносець — рогоно́сець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. рогоносець — -носця, ч., розм. Чоловік, якого зраджує жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогоносець — РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., заст. Чоловік, якого зраджує жінка. Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців — сказав, що йде.., а сам заховався (Хотк.  Словник української мови в 11 томах