рогоносець

РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., заст. Чоловік, якого зраджує жінка.

Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців — сказав, що йде.., а сам заховався (Хотк., II, 1966, 9);

— Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв’яжеш язика, — все залишиться шито-крито… А Гернові теж не так уже приємно буде уславитися як рогоносець (Тулуб, В степу.., 1964, 491).

Значення в інших словниках

1. рогоносець — рогоно́сець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. рогоносець — -носця, ч., розм. Чоловік, якого зраджує жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рогоносець — РОГОНО́СЕЦЬ, но́сця, ч., розм. Чоловік, якого зраджує жінка. Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців – сказав, що йде.., а сам заховався (Г.  Словник української мови у 20 томах