Словник української мови у 20 томах

рогіжка

РОГІ́ЖКА, и, ж.

Те саме, що рого́жка.

Доводилося [коневі] .. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Г. Хоткевич);

Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (С. Ковалів);

Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рогіжка — рогі́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рогіжка — -и, ж. Те саме, що рогожка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогіжка — РОГІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що рого́жка. Доводилося [коневі].. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Хотк., І, 1966, 128); Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (Ков., Світ..  Словник української мови в 11 томах