рогіжка

РОГІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що рого́жка.

Доводилося [коневі].. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Хотк., І, 1966, 128);

Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (Ков., Світ.., 1960, 135);

Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Коцюб., II, 1955, 244).

Значення в інших словниках

1. рогіжка — рогі́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рогіжка — -и, ж. Те саме, що рогожка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рогіжка — РОГІ́ЖКА, и, ж. Те саме, що рого́жка. Доводилося [коневі] .. у лісі мерзнути під тонкою рогіжкою (Г. Хоткевич); Уже не вертався [Стефан] на селище до товаришів, сидів весь день у хижі, помагав плести рогіжки (С. Ковалів); Найбільш турбувала мене одежа.  Словник української мови у 20 томах