родоплемінний

РОДОПЛЕМІННИ́Й, а́, е́, іст.

Стос. до роду (у 1 знач.) і до племені (у 1 знач.).

Сім'ї родових старійшин, племінних вождів і жерців захоплювали найкращі ділянки землі і перетворювалися в багату родоплемінну знать (з навч. літ.);

Родоплемінна група.

Значення в інших словниках

1. родоплемінний — родоплемінни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. родоплемінний — -а, -е, іст. Стос. до роду (у 1 знач.) і до племені (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. родоплемінний — РОДОПЛЕМІННИ́Й, а́, е́, іст. Стос. до роду (у 1 знач.) і до племені (у 1 знач.). Сім’ї родових старійшин, племінних вождів і жерців захоплювали найкращі ділянки землі і перетворювалися в багату родоплемінну знать (Іст.  Словник української мови в 11 томах