родій

РО́ДІЙ, ю, ч.

Важкий тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору з групи платинових металів.

Значну питому вагу має цінний платиновий метал родій (з наук.-попул. літ.);

З відходів, які утворюються внаслідок розщеплення урану або плутонію, в атомних реакторах можна одержувати значну кількість таких рідкісних металів, як рутеній, паладій і родій (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. родій — ро́дій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. родій — -ю, ч. Rh. Хімічний елемент, платиноїд. Проста речовина – важкий сріблястий пасивний метал, зі стопів якого з платиною виготовляють склотопильні апарати, тиглі для вирощування монокристалів тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. родій — ро́дій (від грец. ρόδον – троянда) хімічний елемент, символ Rn, ат. н. 45; сріблястий метал, належить до платинових металів. Застосовують для гальванічного покриття, а також у сплавах з платиною для виготовлення хімічного посуду, як каталізатор тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. родій — Rh, хіміч. елемент із атомним числом 45; сріблясто-білий, твердий благородний метал; хіміч. дуже стійкий; існує у вигляді природних сплавів із платиною; застосовується для нанесення захисних покриттів, у дзеркалах прожекторів тощо; відкритий 1803 Воластоном.  Універсальний словник-енциклопедія
5. родій — РО́ДІЙ, ю, ч. Важкий тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору з групи платинових металів. Значну питому вагу має цінний платиновий метал родій (Цікава хімія, 1954, 99); З відходів, які утворюються внаслідок розщеплення урану або плутонію...  Словник української мови в 11 томах