рожево
РОЖЕ́ВО.
Присл. до роже́вий 1, 2.
Сад білий – в цвіту – рожево забарвився: сходило сонце (А. Головко);
Щоки цвітуть рожево (Ю. Яновський);
// у знач. пред.
Так у цім саду привітно! А як яблуні цвітуть, Навіть листя не помітно – Скрізь тоді рожево тут (М. Познанська).
Словник української мови (СУМ-20)