роженька
РО́ЖЕНЬКА, и, ж.
Пестл. до ро́жа.
Її чорні очі, її на шнурочку брови, стан стрункий, високий, личко молоде та красне, як роженька уранці під росою, – все так припало до його гарячого серця (Панас Мирний);
Зблідли раптом рожі прехороші І найкраща роженька ясненька (Леся Українка);
* У порівн. Дівчина уродлива, Рум'яна та й жартівлива, Оченьки як ясоньки, Губоньки як роженьки (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)