розарій
РОЗА́РІЙ, ю, ч.
Розсадник або квітник, де вирощують рози (троянди).
– Тут ось, бачите, розарій .. Там он кактуси... (М. Рильський);
Війна потолочила наші сквери і клумби, наші розарії і унікальні рослини відомого на весь світ Ботанічного саду (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)