розарій
РОЗА́РІЙ, ю, ч., сад. Розсадник або квітник, де вирощують рози (троянди).
— Тут ось, бачите, розарій.. Там он кактуси… (Рильський, Мости, 1948, 109);
Війна потолочила наші сквери і клумби, наші розарії і унікальні рослини відомого на весь світ Ботанічного саду [АН УРСР] (Чаб., Шляхами.., 1961, 122).
Словник української мови (СУМ-11)