розбавляти
РОЗБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗБА́ВИТИ, влю, виш; мн. розба́влять; док., що.
1. Додаючи в який-небудь розчин воду або іншу рідину, зменшувати його насиченість.
– Не розбавляй, чоловіче, горілку водою, не той смак буде, – повчально говорить Гуркало (М. Стельмах);
* Образно. Стрінемось весело, друзями простими. Ми розминулися... Ат, все одно! Ми не розбавимо довгими тостами Нової зустрічі щире вино (Т. Масенко);
// Змішувати яку-небудь рідину з іншою рідиною.;
// перен. Порушувати цілість, однорідність чого-небудь додаванням якихось елементів іншого плану.
Про що ж ще написати тобі? Я, правда, міг би до безмежності розтягти свого листа, розбавивши його сентиментальними фразами (П. Колесник).
2. Змішувати що-небудь із рідиною.
Натовче [дід Маківка] у макітрі маку, водою розбавить, чисте тобі молоко (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)