розбавляти
РОЗБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗБА́ВИТИ, влю, виш; мн. розба́влять; док., перех.
1. Додаючи в який-небудь розчин воду або іншу рідину, зменшувати його насиченість.
— Не розбавляй, чоловіче, горілку водою, не той смак буде, — повчально говорить Гуркало (Стельмах, II, 1962, 216);
*Образно. Стрінемось весело, друзями простими. Ми розминулися… Ат, все одно! Ми не розбавимо довгими тостами Нової зустрічі щире вино (Мас., Срібна дорога, 1946, 68);
// Змішувати яку-небудь рідину з іншою рідиною;
// перен. Порушувати цілість, однорідність чого-небудь додаванням якихось елементів іншого плану.
Про що ж ще написати тобі? Я, правда, міг би до безмежності розтягти свого листа, розбавивши його сентиментальними фразами (Кол., Терен.., 1959, 185).
2. Змішувати що-небудь із рідиною.
Натовче [дід Маківка] у макітрі маку, водою розбавить, чисте тобі молоко (Чаб., Катюша, 1960, 167).
Словник української мови (СУМ-11)