розбазікувати

РОЗБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, зневажл.

1. перев. док., що. Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін.; розбо́вкувати.

До речі, чи не ви, пане Максим, – він перейшов на “ви”, розбазікали все це? Скажу відверто: на інших у мене підозри немає (М. Олійник).

2. тільки недок. Багато базікати.

Нарешті Василь вийшов у коридор і зітхнув, наче щойно випірнувши з води. З офіцерами і службовцями йому легше буде говорити. Та він і не стане довго розбазікувати (П. Автомонов).

Значення в інших словниках

1. розбазікувати — розбазі́кувати дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. розбазікувати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
3. розбазікувати — -ую, -уєш, недок., зневажл. Багато базікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розбазікувати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.  Словник синонімів української мови
5. розбазікувати — РОЗБАЗІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., зневажл. Багато базікати. Нарешті Василь вийшов у коридор і зітхнув, наче щойно випірнувши з води. З офіцерами і службовцями йому легше буде говорити. Та він і не стане довго розбазікувати (Автом., Так народж. зорі, 1960, 253).  Словник української мови в 11 томах