розбиття
РОЗБИТТЯ́, я́, с.
Дія за знач. розби́ти.
Франків патріотизм був не хліб, не сало, не урядова посада, тільки невтомна праця над розбиттям тієї гранітної скали, що лежала на шляху визволення України (П. Козланюк);
Ярослав ще вагався. Кинувся б назад, у січу, але звідти не долинало нічого заохотливого .. Розгром і розбиття! (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)