розблискувати

РОЗБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., рідко.

Те саме, що розбли́скуватися.

Так швидко з-під малих рученят, з-під голки, ростуть-розцвітають, неначе справдешні, барвисті цвіти, розблискують звіздочки (Уляна Кравченко).

Значення в інших словниках

1. розблискувати — розбли́скувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розблискувати — -ує, недок., рідко. Те саме, що розблискуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розблискувати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
4. розблискувати — РОЗБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., рідко. Те саме, що розбли́скуватися. Так швидко з-під малих рученят, з-під голки, ростуть-розцвітають, неначе справдешні, барвисті цвіти, розблискують звіздочки (У. Кравч., Вибр., 1958, 409).  Словник української мови в 11 томах