розблискуватися

РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок.

Блищати, сяяти, світитися.

На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (І. Франко);

Золоті куполи [Києва] .. яскраво розблискувались в надвечірньому сонці (О. Гончар);

Сонце яріло на крутих снігах, розблискувалося прозорим золотом на дивних бурульках (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. розблискуватися — розбли́скуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розблискуватися — -ується, недок. Блищати, сяяти, світитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розблискуватися — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
4. розблискуватися — РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Блищати, сяяти, світитися. На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (Фр., VI, 1951, 57); Золоті куполи [Києва]..  Словник української мови в 11 томах