Словник української мови в 11 томах

розблискуватися

РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Блищати, сяяти, світитися.

На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (Фр., VI, 1951, 57);

Золоті куполи [Києва].. яскраво розблискувались в надвечірньому сонці (Гончар, II, 1959, 145);

Сонце яріло на крутих снігах, розблискувалося прозорим золотом на дивних бурульках (Загреб., Шепіт, 1966, 138).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розблискуватися — розбли́скуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розблискуватися — -ується, недок. Блищати, сяяти, світитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розблискуватися — РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Блищати, сяяти, світитися. На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (І. Франко); Золоті куполи [Києва] .. яскраво розблискувались в надвечірньому сонці (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. розблискуватися — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови