розболітися

РОЗБОЛІ́ТИСЯ¹, ли́ться, док., розм.

Почати сильно боліти (про органи, частини тіла і т. ін.).

Так от у цього парубка Хведора заболів раз живіт. Бог його святий знає, з чого він розболівся (Г. Хоткевич);

– Таких, як ми, не згадують, – пробубонів Корній, тримаючись рукою за зуби, що знову йому розболілись (О. Гончар);

Микола вернувся до хати голодний і злий. А тут ще й нога розболілася (В. Кучер);

І наступив він ногою на череп, і, виповзши звідти, змія вжалила його в ногу. І з того розболівшись, він помер. І плакали по ньому всі люди плачем великим, і понесли його, і погребли його на горрі, що зветься Щековицею (з казки).

Значення в інших словниках

1. розболітися — розболі́тися 1 дієслово доконаного виду про частини тіла розболі́тися 2 дієслово доконаного виду розхворітися  Орфографічний словник української мови
2. розболітися — див. розболюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розболітися — Розболі́тися, -лі́юся, -єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розболітися — РОЗБОЛІ́ТИСЯ див. розбо́люватися.  Словник української мови в 11 томах
5. розболітися — Розболітися, -ліюся, -єшся гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Ном. № 12156. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер. Чуб. V. 431.  Словник української мови Грінченка