розболітися
РОЗБОЛІ́ТИСЯ¹, ли́ться, док., розм.
Почати сильно боліти (про органи, частини тіла і т. ін.).
Так от у цього парубка Хведора заболів раз живіт. Бог його святий знає, з чого він розболівся (Г. Хоткевич);
– Таких, як ми, не згадують, – пробубонів Корній, тримаючись рукою за зуби, що знову йому розболілись (О. Гончар);
Микола вернувся до хати голодний і злий. А тут ще й нога розболілася (В. Кучер);
І наступив він ногою на череп, і, виповзши звідти, змія вжалила його в ногу. І з того розболівшись, він помер. І плакали по ньому всі люди плачем великим, і понесли його, і погребли його на горрі, що зветься Щековицею (з казки).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розболітися — розболі́тися 1 дієслово доконаного виду про частини тіла розболі́тися 2 дієслово доконаного виду розхворітися Орфографічний словник української мови
- розболітися — див. розболюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розболітися — Розболі́тися, -лі́юся, -єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розболітися — РОЗБОЛІ́ТИСЯ див. розбо́люватися. Словник української мови в 11 томах
- розболітися — Розболітися, -ліюся, -єшся гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Ном. № 12156. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер. Чуб. V. 431. Словник української мови Грінченка