розбомбити

РОЗБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. розбомбля́ть; док., кого, що.

1. Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням.

В тилу лівого флангу, де зайняв оборону перший батальйон, німці півгодини тому скинули авіадесант і страшенно розбомбили позиції батальйону (Ю. Бедзик);

– Я боялась... Думала, вас розбомбили... (П. Дорошко);

// безос.

Десь уже на світанні в широкій балці все одразу спинилося. Попереду розбомбило місток, утворився затор (Яків Баш).

2. перен., розм. Дуже розкритикувати або вилаяти кого-небудь за щось.

– Сагайдак уплутався, дає чортів за молоко. Допіру розбомбив чорнявського голову (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбомбити — розбомби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбомбити — -блю, -биш; мн. розбомблять; док., перех. 1》 Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням. || безос. 2》 перен., розм. Дуже розкритикувати або вилаяти кого-небудь за щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбомбити — РОЗБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. розбомбля́ть; док., перех. 1. Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням. В тилу лівого флангу, де зайняв оборону перший батальйон... Словник української мови в 11 томах