1. Словник української мови в 11 томах

розбомбити

РОЗБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. розбомбля́ть; док., перех.

1. Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням.

В тилу лівого флангу, де зайняв оборону перший батальйон, німці півгодини тому скинули авіадесант і страшенно розбомбили позиції батальйону (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 9);

— Я боялась… Думала, вас розбомбили… (Дор., Не повтори.., 1968, 21);

// безос.

Десь уже на світанні в широкій балці все одразу спинилося. Попереду розбомбило місток, утворився затор (Баш, На.. дорозі, 1967, 234).

2. перен., розм. Дуже розкритикувати або вилаяти кого-небудь за щось.

— Сагайдак уплутався, дає чортів за молоко. Допіру розбомбив чорнявського голову (Кучер, Трудна любов, 1960, 578).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбомбити — розбомби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбомбити — -блю, -биш; мн. розбомблять; док., перех. 1》 Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням. || безос. 2》 перен., розм. Дуже розкритикувати або вилаяти кого-небудь за щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбомбити — РОЗБОМБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. розбомбля́ть; док., кого, що. 1. Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням. В тилу лівого флангу, де зайняв оборону перший батальйон... Словник української мови у 20 томах