розбраковувати

РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, спец.

Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції.

Робітники, майстри і керівники цеху вважають, що їх завдання – випускати продукцію, а завдання працівників ВТК – розбраковувати її, визначати, яка деталь придатна (з публіц. літ.);

Розбраковувати товари.

Значення в інших словниках

1. розбраковувати — розбрако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розбраковувати — -ую, -уєш, недок., розбракувати, -ую, -уєш, док., перех., спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбраковувати — РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції.  Словник української мови в 11 томах