розбраковувати
РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, спец.
Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції.
Робітники, майстри і керівники цеху вважають, що їх завдання – випускати продукцію, а завдання працівників ВТК – розбраковувати її, визначати, яка деталь придатна (з публіц. літ.);
Розбраковувати товари.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбраковувати — розбрако́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбраковувати — -ую, -уєш, недок., розбракувати, -ую, -уєш, док., перех., спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбраковувати — РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції. Словник української мови в 11 томах