розбраковувати

розбрако́вувати

-ую, -уєш, недок., розбракувати, -ую, -уєш, док., перех., спец.

Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбраковувати — розбрако́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбраковувати — РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції. Робітники, майстри і керівники цеху вважають, що їх завдання – випускати продукцію, а завдання працівників ВТК... Словник української мови у 20 томах
  3. розбраковувати — РОЗБРАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Відбирати браковані вироби з виготовленої продукції. Словник української мови в 11 томах