розбриканий

РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Який розбрикався.

* У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (І. Франко).

2. перен. Який виявляє норовистість, капризує.

Нарешті трудящим терпець урвався, і вони закликали розбриканого кардинала до порядку (Ю. Мельничук).

Значення в інших словниках

1. розбриканий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Який розбрикався. 2》 перен. Який виявляє норовистість, капризує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розбриканий — РОЗБРИ́КАНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Який розбрикався. *У порівн. Я став, мов розбрикане теля, що стукнеться лобом о стіну (Фр., IV, 1950, 221). 2. перен. Який виявляє норовистість, капризує.  Словник української мови в 11 томах