розбуджуватися
РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док., розм.
1. Прокидатися від сну.
Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Мирослав Ірчан);
* Образно. І жайворон крикне, і качка закряче, Розбудиться поле, й гаї заколише Пустотливий вітер весняного лету (П. Усенко).
2. перен. Виходити із стану спокою, апатії, ставати діяльним, активним.
3. перен. Виникати, виявлятися або посилюватися (про почуття, переживання, думки і т. ін.).
Дійсно, тут може розбуджуватися фантазія, звідси може зачерпнути натхнення і .. поет, і артист (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)