Орфографічний словник української мови

розбуджуватися

розбу́джуватися

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбуджуватися — -уюся, -уєшся, недок., розбудитися, -буджуся, -будишся, док., розм. 1》 Прокидатися від сну. 2》 перен. Виходити зі стану спокою, апатії, ставати діяльним, активним. 3》 перен. Виникати, проявлятися або посилюватися (про почуття, переживання, думки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбуджуватися — РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док., розм. 1. Прокидатися від сну. Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Мирослав Ірчан); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. розбуджуватися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
  4. розбуджуватися — РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док., розм. 1. Прокидатися від сну. Розбудився ранком, поснідав і рішив добитися до найближчого містечка (Ірчан, II, 1958, 161); *Образно.  Словник української мови в 11 томах