розбудова
РОЗБУДО́ВА, и, ж.
Дія за знач. розбудува́ти, розбудо́вувати і розбудува́тися, розбудо́вуватися.
Сьогодні щастя Києва – в його невпинній розбудові (П. Загребельний);
Для Академії наук М. Рильський зробив цілу розбудову наук – мистецтвознавства, фольклору, етнографії, кінознавства, театрознавства (з наук. літ.);
Розбудова держави.
Словник української мови (СУМ-20)