розбудова
РОЗБУДО́ВА, и, ж., розм. Дія за знач. розбудува́ти, розбудо́вувати і розбудува́тися, розбудо́вуватися.
Сьогодні щастя Києва — в його невпинній розбудові (Загреб., День.., 1964, 61);
Для Академії наук М. Рильський зробив цілу розбудову наук — мистецтвознавства, фольклору, етнографії, кінознавства, театрознавства (Рад. літ-во, 9, 1968, 95).
Словник української мови (СУМ-11)